Право для дітей та молоді - Кримінальне право

Що таке кримінальне право?

Кримінальне право – це сукупність юридичних законів, прийнятих Верховною Радою України, що встановлюють, які суспільно небезпечні діяння є злочинами і які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.

Що таке Кримінальний кодекс?

Кримінальний кодекс України - це систематизований закон, який визначає які діяння є небезпечними для суспільства, встановлює покарання за їх вчинення, підстави кримінальної відповідальності, види покарань.

З якого віку молоді громадяни можуть нести кримінальну відповідальність?

Молоді громадян по досягненню 16 років несуть повну відповідальність за всі скоєні злочини, передбачені чинним законодавством, хоча за деякі правопорушення кримінальна відповідальність може фактично наставати пізніше. З 14 до 16 років ти несеш кримінальну відповідальність за вчинення тяжких злочинів, перелік яких записаний у Кримінальному кодексі. До 14 років тебе не можуть посадити до в’язниці за скоєний злочин. Але Кримінальний кодекс передбачає інші заходи, які може застосовувати суд. Про це дивись у наступному питанні.

Яким чином тебе може бути покарано за вчинення злочину ?

Діти, які до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність (до 16 років, а в окремих випадках – до 14 років), вчинили злочин, можуть бути піддані таким виховним заходам:

     1) Застереження (яке виноситься судом).
     2) обмеження твого дозвілля і встановлення особливих вимог до твоєї
поведінки;
     3) передача під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою (у школі або на підприємстві), а також окремих громадян на їхнє прохання;
     4) направлення до спеціальної навчально-виховної установи (спецшкола) для дітей і підлітків для твого виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років.

Яку відповідальність несуть особи які не досягли 16 років?

Особи, що вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності за:

Коли відповідальність за злочин не настає?

      Це може бути тоді, коли ти вчинив злочин, але у тебе не було іншого виходу (хоча це повинен встановити суд).
Ось перелік ситуацій, коли закон не передбачає кримінальної відповідальності:
необхідна оборона, крайня необхідність, затримання злочинця, виправданий ризик, виконання службового обов’язку, виконання законного наказу тощо. Ці ситуації називаються обставинами, що виключають суспільну небезпечність і протиправність, або, інакше кажучи, злочинність твого діяння.
           Необхідною обороною визнаються твої дії, вчинені тобою з метою захисту твоїх прав та інтересів у ситуації, коли ти захищаєшся від крадіжки, пограбування чи іншого злочину.
           Також це можуть бути дії на захист прав іншої особи (наприклад, твого меншого брата, сестри чи матері), а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно-небезпечного посягання, шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Однак заподіяння шкоди особі, що вчиняє суспільно небезпечне посягання (злочин), може вважатися правомірним за умови, якщо воно відповідає таким ознакам необхідної оборони:

Наявність суспільно небезпечного посягання та його дійсність (реальність) означає, що воно є дійсним, існує в конкретній ситуації, у якій ти опинився, а не лише в твоїй уяві, тобто посягання вже розпочалось і ще не закінчилось.

Захищаються права та інтереси особи, яка захищається, інших осіб, інтереси держави: це означає, що посягання має бути небезпечним для оточуючих тебе людей та державних установ.
Пам’ятай, що не допускається необхідна оборона проти правомірних дій інших осіб.

Твій захист не повинен перевищує меж необхідної оборони.
Тобто, не є правомірним позбавлення життя, чи заподіяння шкоди особі, яка вчиняє хуліганські дії. Чим більше небезпечний злочин, тим більший захист ти можеш застосувати до злочинця. Не вимагається щоб знаряддя чи засоби, які використовуються при захисті були такими самими як і ті, що використовуються злочинцем. Правомірним буде, наприклад, застосування вогнепальної зброї проти особи, яка нападає на тебе з ножем.

Не є злочином заподіяння шкоди інтересам іншої особи у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує тобі чи правам іншої людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності. Перевищення меж крайньої необхідності є умисне заподіяння шкоди інтересам іншої людини, якщо така шкода є більш значною ніж та шкода, якої ти уникнув.

Заподіяння шкоди злочинцю в стані крайньої необхідності дозволяється, якщо:

Не є злочином твоя дія або бездіяльність, якщо ти заподіяв шкоду інтересам та правам іншої людини, у ситуації коли ти вчинив це під безпосереднім впливом фізичного примусу (наприклад, коли тебе примусили це зробити та погрожували, що поб’ють чи зроблять шкоду твоїм рідним чи близьким), внаслідок чого ти не міг керувати своїми вчинками.

Пам’ятай, що твоя дія або бездіяльність, що заподіяла шкоду інтересам та правам іншої людини, визнається законною, якщо вона була вчинена з метою виконання законного наказу або розпорядження (наприклад, працівника міліції).

Законним є наказ виданий:

Також не є злочином діяння, якщо воно було вчинене в умовах виправданого ризику для досягнення значної суспільно корисної мети. Це записано у ст. 42 Кримінального кодексу України.

Не є злочином вимушене заподіяння шкоди інтересам та правам іншої людини, яке ти вчинив, при умові якщо ти відповідно до закону виконував спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації з метою розкриття їх злочинної діяльності.
Не визнаються злочином дії потерпілого та інших осіб безпосередньо після вчинення посягання, спрямовані на затримання особи, яка вчинила злочин, і доставлення її відповідним органам, якщо при цьому не було допущення перевищення заходів, необхідних для затримання такої особи. Наприклад, якщо ти збив з ніг чи вдарив злочинця, який вихопив у тебе гаманець.

На який час правоохоронні органи мають право затримувати тебе?

В разі нагальної потреби запобігти злочинові чи припинити його, органи міліції можуть утримувати тебе під вартою. Це називається тимчасовий запобіжний захід. Але обґрунтованість та законність твого затримання протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Якщо протягом 72 годин немає рішенн суду про те, що тебе затримано законно – тебе зобов’язані відпустити.

За яких підстав тебе може бути затримано?

Міліція вправі затримати тебе, якщо ти підозрюєшся у вчиненнізлочину, за який може бути призначено покарання у виглядіпозбавлення волі, лише у тому випадку, якщо:
1) тебе застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення;
2) коли очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вкажуть натебе та повідомлять, що саме ти вчинив злочин;
3) коли на підозрюваному (тобто на тобі) або на твоєму одязі, при тобі або в твоєму житлі буде виявлено явні сліди злочину.
При наявності інших даних, що дають підстави підозрюватитебе у вчиненні злочину, затримання може бути лише в тому разі, коли ти намагався втекти, або коли міліція з’ясує, що ти не маєш постійного місця проживання, або коли не з’ясовано твоє прізвище та ім’я по-батькові.

Якщо упродовж сімдесяти двох годин з моменту затримання не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою, затримана особа негайно звільняється.

Що відбувається після збігання 72 годинного терміну?

Якщо у цей строк постанова судді про застосування до тебе запобіжного заходу у вигляді взяття під варту або постанова про твоє звільнення до установи попереднього ув’язнення (СІЗО – слідчий ізолятор) не надійшла, начальник місця попереднього ув’язнення повинен звільнити тебе, про що складає протокол і направляє повідомлення про це посадовій особі чи органу, який здійснював затримання (міліції).

Що включає в себе право не давати показаня?

Право не давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів передбачене ст. 63 Конституції України, яка встановлює, що «особа не несе відповідальності за відмову давати показання, або пояснення щодо себе, членів сім’ї, чи близьких родичів, коло яких визначається законом». Відповідно до ст.32 Кримінально-процесуального Кодексу України до близьких родичів відносяться батьки, дружина, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки.

Що означає презумпція невинності?

Ст. 62 Конституції України закріплює право на презумпцію невинності, тобто особа вважається невинною, до тих пір поки Судом не визнана її вина.

Це означає що: